Аналіз правових кейсів потребує детального тлумачення питання щодо індексації грошового забезпечення військовослужбовця.

Індексація грошового забезпечення військовослужбовців — є певна система підвищення розміру виплат військовим, яка дозволяє відшкодувати втрати від інфляції та забезпечити стабільний рівень доходу в умовах економічних гойдань.

Згідно порядку проведення індексації грошових доходів населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру в тому числі грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу;

Індексація грошового забезпечення військовослужбовця забезпечує збереження реальної купівельної спроможності грошових коштів, які отримує військовослужбовець.

Необхідно зазначити, що індексація грошового забезпечення включає всі види грошового забезпечення, в тому числі: базові оклади, премії та надбавки.

Коли проводиться індексація?

Відповідно до статей 4, 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Підвищення грошових доходів населення у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошового забезпечення військовослужбовця є правом, яке закріплено в законодавстві, а тому у разі його порушення дає підставу для захисту інтересів військовослужбовців.

Що робити якщо індексація грошового забезпечення військовою частиною не проводиться?

Військовослужбовець в такому випадку має право звернутися за захистом своїх прав до суду. Частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України “Про оплату праці”) роз`яснив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Якщо у вас залишилися запитання або потрібна допомога адвоката, заповнюйте форму зазначену нижче або телефонуйте.