Телефонуй просто зараз:phone (095) - 822 - 93 - 30

Поважні причини пропуску строку прийняття спадщини

Квітень 24, 2019

У своїй практиці достатньо часто стикаюся із ситуацією, коли звертаються щодо отримання консультації або написання позову клієнти, які з тих чи інших причин пропустили строк прийняття спадщини і нотаріус відмовляє їм у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування.

Найперше хотіла б зазначити, що отримання спадщини спадкоємцем – це право, а обов’язок, відповідно спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, зобов’язаний виявити свою волю у формі звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Це правило не застосовується до спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали із спадкоємцем.

Закон передбачає чітко визначений строк для здійснення волевиявлення з метою отримання спадщини – це шість місяців, які обраховуються від дня смерті спадкодавця (ст.ст. 1270, 1220 Цивільного кодексу України).

Якщо з певних причин вищевказаний строк на прийняття спадщини спадкоємцем було пропущено, тоді йому необхідно звертатися  в суд для визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини.

Хотіла б наголосити на тому, що така справа розглядається в порядку позовного провадження і відповідно особам, які претендують на отримання спадщини потрібно довести поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, вони зобов’язані навести підтверджені доказами обставини, які унеможливили звернення в нотаріальну контору у встановлений законом строк.

У постанові Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008р.и «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Між тим у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 міститься роз’яснення причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, які судом не можуть бути визнані поважними у справа про визначення додаткового строку на прийняття спадщини: 1) юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини; 2) необізнаність особи про наявність спадкового майна;  3) похилий вік;  4) непрацездатність;  5) незнання про існування заповіту;  6) встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину; 7) відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; 8) несприятливі погодні умови.

Якщо проаналізувати останню судову практику, бачимо, що суди відмовилися від позиції формалізму у вирішенні даного питання, приймають рішення на підставі детального аналізу наведених позивачами причин пропуску строку для прийняття спадщини.

В постанові від 06.06.2018р. Верховний Суд у справі №592/9058/17-ц прийшов до правового висновку, що постійне проживання за кордоном не є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини.

Цікавою щодо практичного застосування є позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 17.10.2018 року у справі № 681/203/17-ц, у якій зазначено, що поновленню підлягає строк, якщо часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини і датою звернення в суд з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є незначним.

Підсумовуючи вищевказане, вважаю, що у будь-якому випадку суд при аналізі та дослідженні поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини зобов’язаний у кожному конкретному випадку виходити із позиції дотримання припципу “пропорційності” , який передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не буде дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Попередня консультація безкоштовна

Звертайтеся за професійною
консультацією