Невиконання рішень суду по чорнобильським пенсіям
Станом на сьогодні багато громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи мають на руках рішення суду про здійснення перерахунку та виплати їм державної та додаткової пенсії у розмірах встановлених законом, однак такі рішення тривалий час залишаються не виконаними у зв`язку із відсутністю коштів у державному бюджеті.
Таким чином де-юре держава визнає за громадянином право на перерахунок і виплату пенсії, визначає гарантії виконання рішень, де боржником проходить державний орган, створює спеціальну процедуру виконання рішень із внесенням такого виконавчого провадження в Реєстр рішень виконання яких гарантується державою та скеруванням документів у казначейську службу, проте де-факто – громадяни роками оббивають пороги пенсійного фонду, виконавчої служби, казначейства в надії отримати свої гроші.
Як правило у подібних справах Державна виконавча служба та Державна казначейська служба являються непричетними за затримку у здійсненні належних виплат, а тому звернення зі скаргами, оскарження дій державних органів у судовому порядку буде неефективним щодо захисту порушених прав. У такому випадку можна порадити звертатися за захистом своїх прав у Європейський суд з прав людини з приводу тривалого невиконання державою Україна рішення суду, що набрало законної сили.
Невиконуючи рішення суду держава Україна порушує:
- ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки порушуються розумні строки виконання рішення суду;
- ст.13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки особа являється позбавленою можливості отримання грошових коштів, присуджених їй відповідно до остаточного та обов`язкового рішення суду через відсутність бюджетних асигнувань. Відповідно така особа позбавлена ефективного засобу юридичного захисту.
- ст.1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки особа тривалий час позбавлена права користуватися своїм майном: грошовими коштами (пенсійними виплатами), які їй були присуджені відповідно до рішення суду.
Також актуальним залишається питання щодо періоду за який пенсійний фонд зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії, якщо в рішенні суду зазначено лише початок такого періоду, та законність припинення пенсійних виплат за рішенням суду внаслідок внесення у 2011 році змін до законодавчих актів.
Коротко хотіла б зазначити, що перерахунок пенсії здійснюється з дати зазначеної в рішенні суду і не обмежується жодними строками, водночас перерахунок не може тривати довше часу чинності положень закону, що лягли в основу рішення суду. Якщо ж механізм нарахування пенсії було змінено, розрахунок пенсії проводиться відповідно до встановленого законом порядку, а рішення суду не може бути гарантією проти законодавчих змін у сфері пенсійного забезпечення в майбутньому.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Velikoda v. Ukraine» від 03.06.2014р. не побачив порушення ст.1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у випадку зменшення пенсії заявниці у зв`язку із внесенням змін до Закону України «Про державний бюджет України» згідно законної процедури. Вказав, що держава наділена широким спектром свободи розсуду з приводу досягнення балансу між інтересами суспільства та правами і свободами конкретної особи. Відповідно зменшення пенсії було спричинено фінансовими труднощами та обумовлено економічною політикою держави Україна.